Правила охорони праці при роботі на висоті
В інформаційному розділі нашого сайту Ви можете знайти корисну інформацію про розрахунки, технології та методи виконання робіт.
При роботі на висоті дрібниць не буває. Будь-яка недбалість чи халатність може обійтися дуже дорого як у плані здоров’я людей, так і у відношенні майна та матеріальних цінностей на об’єкті.
Для того щоб виключити горезвісний людський чинник, розроблено докладні інструкції, що регламентують весь процес проведення альпіністських робіт, починаючи з планування та підготовки документації і закінчуючи правилами виконання кожної операції.
Зміст:
Яка діяльність відноситься до робіт на висоті
Головним документом, який встановлює вимоги щодо техніки безпеки під час роботи на висотних об’єктах, є «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті НПАОП 0.00-1.15-07». У п. 2.1. цієї збірки:
- Вказано, що до робіт на висоті відноситься будь-яка діяльність, яка передбачає перебування людини на відстані понад 1,3 м від поверхні землі або тимчасового настилу, а також ближче 2 м від неогороджених ділянок, що мають перепад у 1,3 м і більше відносно безпечної горизонтальної поверхні;
- Дане визначення верхолазних робіт – це роботи, які виконуються з будь-яких елементів конструкцій або зі спеціальних монтажних пристроїв на висоті понад 5 м від землі або найближчого робочого настилу.
Неважко бачити, що верхолазні роботи входять до складу висотних, тому інструкції з охорони праці при роботі на висоті включають усі вимоги щодо організації висотної діяльності та мають ряд особливостей, пов’язаних із необхідністю використання спеціального обладнання.
Найчастіше на висоті доводиться працювати для виконання наступних завдань:
- Будівництво будівель та споруд;
- Ремонт чи чищення фасадів;
- Утеплення фасадів будівель;
- Миття вікон у багатоквартирних будинках, адміністративних чи офісних будівлях;
- Чищення дахів від снігу та бурульок;
- Обслуговування або ремонт конструкції покрівель, димоходів, вентиляційних труб та інших інженерних споруд;
- Підйом меблів та вантажів через вікно.
За яких умов забороняється виконувати роботи на висоті
Для забезпечення техніки безпеки під час виконання робіт на висоті необхідно враховувати погодні обмеження, перераховані у п. 1.16. вищезгаданих правил. Працювати забороняється:
1. При поривах вітру понад 10 м/с. У таких ситуаціях зростає ризик втрати орієнтації та падіння як людей, так і великовагових деталей та інструментів. Особливо обережно необхідно монтувати громіздкі конструкції: рекламні банери, антени і т. д.
Інструкція з охорони праці категорично забороняє верхолазні роботи при сильному вітрі у зв’язку з тим, що вони пов’язані з небезпекою травмування альпіністів через удари об виступаючі частини будівлі при розгойдуванні мотузки, а також через заплутування страхувальних мотузок працюючих поряд людей.
2. В ожеледицю, туман, при грозі або недостатньому освітленні, наприклад, вночі. Зледеніння опорних майданчиків, страхувального обладнання та робочих поверхонь суттєво знижує безпеку висотних робіт. Розкати грому, яскраві спалахи блискавки або, навпаки, погана видимість ускладнюють орієнтацію фахівця і також впливають на безпеку.
3. При температурі навколишнього повітря нижче -20 °C або вище +35 °C.
Пункти 2 та 3 можуть ігноруватися, якщо необхідно усунути наслідки аварії чи надзвичайної ситуації. У таких випадках необхідно передбачити максимальний рівень захисту всіх задіяних фахівців: за низьких температур забезпечити їх гарячим питтям, теплим одягом, у спеку — холодною водою, головним убором та закритою спецовкою.
Якщо верхолазні роботи проводяться у нічний час, обов’язково організовується додаткове освітлення, щоб люди перебували у зоні візуального контакту. Всю відповідальність за організацію робіт на висоті в умовах, що підпадають під перелічені обмеження, бере на себе роботодавець.
Вимоги до альпініста
Відповідно до чинних нормативів, до висотних робіт допускаються повнолітні особи, які пройшли відповідне навчання та склали іспит на знання правил охорони праці на висоті. Їм видаються такі засоби індивідуального захисту (ЗІЗ): страхувальний запобіжний пояс (лямковий – ПЛ або безлямочний – ПБ), каска і спеціальне взуття на гумовій підошві.
Верхолазні роботи можуть виконувати особи, які мають чинне посвідчення, що підтверджує необхідну кваліфікацію для роботи із застосуванням альпіністського спорядження. У комплект страхувального спорядження входять:
- Каска;
- Спускова та страхувальна мотузки;
- Страхувальна лямкова система;
- Спускові та страхувальні пристрої, мотузкові затискачі, карабіни, блок-ролики та інші елементи спорядження;
- Рукавички та спеціальне взуття;
- Сидіння (необхідне, якщо тривалість перебування у висячому положенні перевищує 15 хвилин);
- Захист для мотузок у місцях перегинів.
До засобів індивідуального захисту під час роботи на висоті пред’являються дуже жорсткі вимоги. Забороняється використовувати будь-які елементи спорядження, що мають видимі дефекти, що зазнали сильних ривків або великого навантаження, а також якщо їх термін служби перевищив встановлені межі (навіть якщо виріб жодного разу не використовувався).
Нехтувати цими вимогами в жодному разі не можна, від цього залежить життя людини, яка використовуватиме спорядження.
Особи, які займаються верхолазними роботами менше одного року, допускаються до виконання лише під керівництвом наставника, призначеного керівником або уповноваженою посадовою особою.
Правила безпеки під час роботи на висоті
На підготовчому етапі вимоги техніки безпеки під час роботи на висоті передбачають розробку двох документів:
1. Наряд-допуск на проведення робіт на висоті. У ньому вказується місце, проміжок часу, умови виконання та перелік необхідних операцій, а також персональний склад бригади та відповідальних осіб.
2. Проект проведення робіт (ППР). У цьому документі прописуються всі організаційно-технічні заходи, необхідні для забезпечення безпечних умов праці працівників та запобігання виникненню непередбачених ситуацій.
Для організації контролю за дотриманням вимог техніки безпеки призначається відповідальний за проведення робіт. Наряд-допуск та ППР йому видаються під розпис. Відповідальний керівник зобов’язаний:
- Перевірити укомплектованість бригади спорядженням, спецодягом та інструментом, а також подивитись наявність та строк дії посвідчень виконавців, які будуть залучені до робіт на висоті;
- Проінструктувати виконавців за правилами техніки безпеки та довести до кожного з них завдання на день;
- Організувати огородження у межах зони проведення робіт;
- Прибрати або ретельно закріпити предмети, які можуть впасти або перешкодити роботі альпіністів;
- Визначити точки безпечного кріплення страхувального спорядження та продумати способи його захисту від перегинів, затискання та контакту з гострими предметами.
Після перевірки знань співробітників щодо заходів безпеки під час роботи на висоті, керівник підписує допуск бригади на об’єкт та передає функції управління відповідальному виконавцю — бригадиру.
Той, у свою чергу, перевіряє готовність робочих місць, виконання вимог, описаних у наряді-допуску, та наявність у своїх підлеглих спорядження, ЗІЗ для роботи на висоті та необхідного інструменту, а також інструктує кожного з них під підпис про виробниче завдання з урахуванням специфіки об’єкту.
Після закінчення інструктажу фахівці приступають до виконання завдання, а бригадир стежить за їхніми діями та організовує їхню спільну роботу. Відповідальний виконавець немає права залишати об’єкт до закінчення роботи всіх членів бригади і спуску кожного з них на землю.
Техніка безпеки під час виконання робіт
Промисловий альпініст має бути спеціалістом одразу в кількох областях. Він зобов’язаний досконало знати методику та правила техніки безпеки при роботі на висоті, вимоги до спорядження, техніку пересування фасадом та способи безпечного кріплення страхувальних пристроїв.
Крім цього, він повинен уміти виконати конкретне завдання, заради якого і виникла потреба використовувати його кваліфікацію: надійно закріпити необхідні предмети, ретельно очистити поверхню, якісно утеплити міжпанельні шви або начисто вимити вікна.
Тому з метою забезпечення безпеки праці при роботі на висоті кожен член бригади повинен мати не тільки повністю робоче і багато разів перевірене екіпірування, але і комплект пристосувань, що допомагають у роботі та захищають від пилу, бруду, різкого світла, шуму і т. д. До них належать:
- Каски;
- Окуляри та захисні екрани;
- Респіратори чи протигази;
- Рукавички, спеціальне взуття та одяг;
- Засоби захисту від ураження електричним струмом;
- Навушники, беруші або інші вироби, що оберігають органи слуху;
- Сигнальні та рятувальні жилети.
Техніка безпеки промислового альпініста передбачає виконання таких правил:
- У жодному разі не відстібатися від страхувальних мотузок під час перебування у безопорному просторі, стежити за тим, щоб у будь-який момент бути пристебнутим до однієї робочої та як мінімум однієї страхувальної мотузки;
- Не допускати ситуацій, коли один альпініст працює під іншим;
- Ніколи не прив’язуватися до обладнання, встановленого на будівлі: антен, кондиціонерів, водостоків тощо;
- У разі виникнення позаштатної ситуації (пошкодження мотузки, агресивна поведінка мешканців, поява сторонніх на даху, різка зміна погодних умов) негайно закінчити роботу.
Вимоги до спорядження та страхувального обладнання в інструкції з охорони праці при виконанні робіт на висоті викладені таким чином:
1. Індивідуальна страхова система (ІСС) служить для підтримки тіла альпініста в зручному для виконання необхідних операцій положенні. Вона повинна бути зшита з синтетичних стрічок, що не гниють, і витримувати робоче навантаження не менше 100 кгс;
2. В якості страхувальних мотузок можна застосовувати спеціальні вироби, що мають сердечник із синтетичних волокон і захищаючої їх оболонки. Кожна мотузка, що використовується для підйому і спуску, повинна бути промаркована і містити дані про дату її виробництва. Термін використання мотузки, що експлуатується, – не більше 2 років;
3. Карабіни, що зв’язують ІСС з точкою опори, повинні бути укомплектовані захищеними від мимовільного розкриття спеціальними запобіжними муфтами. Перед кожним підйомом усі карабіни повинні проходити візуальний огляд, за наявності деформацій чи порушень у роботі їх слід негайно відбраковувати. Справний карабін повинен витримувати поздовжнє і поперечне навантаження 2200 і 700 кг;
4. Спускові пристрої, які застосовуються для переміщення альпініста вниз, необхідно також перевіряти перед кожним виходом на висоту та замінювати за наявності видимих дефектів та порушень робочого режиму.
Відповідно до чинних в Україні правил техніки безпеки, кожен фахівець при виконанні верхолазних робіт повинен мати запасний страхувальний комплект, що складається з двох самострахувальних петель, двох карабінів, ножа та індивідуального перев’язувального пакету.
Крім того, існують окремі правила проведення робіт на висоті з різними видами інструментів:
- Перфоратор не рекомендується вмикати в режим автоматичного свердління. Потрібно також уважно стежити, щоб шнур живлення не намотався на свердло;
- Болгаркою слід працювати у захисних окулярах. Перед увімкненням інструмента необхідно ретельно закріпити диск і стежити, щоб він не розлетівся. Категорично забороняється різати на себе, поряд із власним тілом та будь-якими проводами. Бажано мати з собою кілька запасних дисків та ключ для їх встановлення;
- Бензопилу потрібно попередньо прогріти на землі, повністю заправивши її паливом та олією. При необхідності тривалого використання інструменту слід узяти додатковий комплект технічних рідин. Вкрай бажано працювати з напарником, який триматиме розпилювані предмети і обережно опускатиме відрізані шматки;
- Зварювання на висоті у дощ або сильний вітер заборонено інструкцією з охорони праці. У нормальну погоду необхідно працювати в щільному одязі та чоботях, одягнути рукавички та захисні окуляри.
Рекомендується мати із собою кілька запасних електродів. Зварювальний апарат слід заземлити, а в місці його включення поставити партнера, щоб мати можливість швидко знеструмити обладнання.
Аварійні ситуації та організація рятувальних робіт
До нештатних ситуацій під час виконання робіт на висоті інструкція з охорони праці відносить:
1. Зрив та зависання людини на страхувальній мотузці. У таких випадках працівник повинен діяти за ситуацією: по можливості спуститися до найближчого виходу на нерухомі конструкції будівлі або піднятися до місця проведення робіт. Якщо на рівні знаходження працівника є підходящий майданчик, він може спробувати досягти його, відхиляючись і розгойдуючись у режимі маятника.
2. Будь-які травми, отримані під час перебування на висоті. Перша допомога може бути надана самим працівником, його напарником або колегами, що знаходяться поблизу. Якщо травма дозволяє, працівник повинен самостійно спуститися до найближчого місця, де можливе надання допомоги.
3. Пошкодження робочої або страхувальної мотузки. Якщо дефект утворився вище працівника, йому необхідно закріпитися за надійні конструкції об’єкта, а потім організувати заміну мотузки за допомогою людей, що знаходяться поруч. При виявленні пошкодження в нижній частині проблемна ділянка виключається із ланцюга за допомогою спеціальних вузлів. Після спуску на землю мотузку необхідно замінити.
4. Різке погіршення погодних умов. Слід негайно спуститися на землю, попередньо закріпивши оснащення та використовувані матеріали. Вільні кінці мотузок змотати та міцно закріпити.
5. Технологічна аварія на об’єкті із загрозою життю людей. Необхідно вжити заходів для безпечної евакуації всіх працівників, включаючи тих, хто перебуває на висоті, після чого розпочати ліквідацію наслідків аварії.
При першому прочитанні інструкція з безпеки при роботі на висоті може здатися надто складною і надмірною. Однак це зовсім не безглузда бюрократія. Тільки чітко вивірений механізм перевірки всіх необхідних умов організації праці промислових альпіністів допоможе уникнути фатальних помилок, ціною яких може виявитися чиєсь життя.
