Правильне встановлення кондиціонера своїми руками
В інформаційному розділі нашого сайту Ви можете знайти корисну інформацію про розрахунки, технології та методи виконання робіт.
Для встановлення кондиціонера своїми руками потрібні певні навички та доволі дорогі інструменти, тому сильно заощадити на цьому не вийде. Але, крім фінансових міркувань, існує ще бажання контролювати якість роботи на кожному етапі і просто спортивний інтерес.
Ми розповімо про те, як влаштований кондиціонер і як його правильно повісити, а вибір та оцінка, чи варто воно того, залишається за вами.
Зміст:
Принцип роботи кондиціонера
Спліт-система побутового рівня зазвичай складається з одного зовнішнього блоку, в якому знаходяться теплообмінник і компресор, і одного або декількох внутрішніх, кожен з яких має свій випарник та вентилятор і підключається до зовнішнього за допомогою двох мідних трубок та електричного дроту.
Усередині трубок циркулює холодоагент – найчастіше фреон. Для забезпечення максимальної ефективності охолодження трубки по всій довжині обертаються утеплювачем і захищаються тефлоновою стрічкою.
При включенні кондиціонера:
1. Компресор зовнішнього блоку стискає фреон, температура холодоагенту при цьому підвищується.
2. Фреон потрапляє в теплообмінник, де під дією повітря, яке проганяє вентилятор, охолоджується і переходить у рідкий стан. При цьому в навколишній простір виділяється тепло.
3. Рідкий холодоагент надходить у терморегулюючий вентиль (зазвичай у вигляді мідного змійовика), де його тиск і температура кипіння зменшуються, тому він починає кипіти і випаровуватися.
4. Далі фреон потрапляє у випарник і охолоджує поступаюче туди повітря, яке потім подається в приміщення вбудованим вентилятором. Фреон при цьому нагрівається, переходить у газоподібний стан і відкачується компресором у зовнішній блок. Починається наступний цикл роботи кондиціонера.
Оскільки фреон постійно циркулює по прокладеній між блоками магістралі, дуже важливо забезпечити її герметичність, інакше холодоагент швидко випарується. Для цього в процесі встановлення кондиціонера проводять вакуумування траси за допомогою професійного компресора (вакуумного насоса).
Інструмент для самостійного встановлення кондиціонера
Для самостійного встановлення кондиціонера знадобиться:
- Труборіз;
- Риммер (прилад, що знімає фаску);
- Набір для розвальцювання труб;
- Манометричний колектор;
- Перфоратор;
- Вакуумний насос;
- Шуруповерт;
- Мультиметр та викрутка-індикатор;
- Динамометричний ключ;
- Бур діаметром від 45 мм та робочою довжиною не менше товщини стіни, через яку піде траса;
- Слюсарний (пасатижі, кусачки, будівельний ніж, молоток) та вимірювальний (рулетка, рівень) інструмент.
Набір досить специфічний, тому більшість потрібного інструменту в домашній майстерні зазвичай відсутня. Перед тим, як його купувати, оцініть вартість всього комплекту, можливо, простіше буде скористатися послугами монтажників.
І не намагайтеся заощаджувати, замінюючи професійний інструмент на народні пристосування. У результаті все одно вийде дорожче, тому що в кращому разі доведеться переробляти, а в гіршому — ремонтувати спліт-систему.
Вибір місця для встановлення кондиціонера
Перед тим, як монтувати кондиціонер, потрібно визначити оптимальне місце розташування обох блоків. Робиться це з урахуванням таких моментів:
- Вуличний модуль вішають так, щоб він не заважав сусідам і був у межах досяжності для проведення профілактичних робіт у майбутньому. Найчастіше його розміщують під вікном;
- Місце для внутрішнього блоку вибирають по напрямку потоку охолодженого повітря, він повинен вільно поширюватися по всій кімнаті, не створюючи при цьому дискомфорту людям, що знаходяться в ній. Тому не варто монтувати кондиціонер над високими предметами, біля сусідньої стіни або стелі (потрібно витримати відстань хоча б 15 см), а також навпроти спального місця, обіднього столу або робочої зони;
- Відстань між зовнішнім та внутрішнім блоком бажано зробити поменше, тому що чим коротше холодильний контур, тим ефективніше працює кондиціонер і тим довше термін його служби.
Якщо зовнішній блок розміщуватиметься у важкодоступному місці або фасадному кошику, можливо вам знадобиться монтаж кондиціонера альпіністом.
Кріплення зовнішнього блоку кондиціонера
Кріплення зовнішнього блоку кондиціонера до стіни будинку проводиться таким чином:
1. Обрана ділянка стіни розмічається під встановлення кронштейнів.
2. У зазначених точках свердляться отвори, у які вставляються анкери, на котрі прикручуються кронштейни.
3. Блок встановлюється на кронштейни та вирівнюється так, щоб його верхня площина розташовувалась строго горизонтально, а відстань до стіни була 10 см або трохи більше. Всі болти кріплення надійно затягуються.
Після цього переходять до встановлення кімнатного блоку. Під’єднання комунікацій виконується на останньому етапі.
Монтаж внутрішнього блоку
Перед виконанням наступного етапу роботи бажано перевірити передбачуване місце розташування внутрішнього блоку на наявність прихованої електропроводки. Це можна зробити за допомогою викрутки-індикатора або спеціального приладу шукача проводки. Далі необхідно:
1. Розмітити стіну під встановлення металевої пластини, на яку потім вішатиметься сам блок. Пластину потрібно розташувати строго горизонтально, інакше всередині випарника застоюватиметься волога, яка з часом стане причиною появи цвілі, бруду та неприємного запаху.
2. Просвердлити дрилем або перфоратором необхідні отвори та зафіксувати пластину.
3. Закріпити внутрішній блок.
4. Просвердлити отвір для виведення комунікацій у стіні, на якій встановлено зовнішній блок кондиціонера. При цьому необхідно щоб ухил траси до вулиці становив не менше 1 см на кожен метр довжини для забезпечення нормального зливу конденсату.
Тепер можна починати з’єднання блоків один з одним.
Підключення міжблочних комунікацій
На останньому етапі монтажу кондиціонера збирають трасу з двох мідних трубок потрібної довжини (із запасом по одному метру з кожного боку на вигини), електричного дроту та дренажної трубки.
Фреонову магістраль пакують у теплоізоляційну оболонку, а потім усі компоненти траси з’єднують разом і обертають тефлоновою стрічкою. В отвори трубопроводу потрібно встановити тимчасові заглушки із пластику або гуми, щоб захистити його від потрапляння сміття під час монтажу.
Упакована магістраль виводиться на вулицю через зроблений раніше отвір і закріплюється на зовнішній стіні хомутами. У приміщенні траса укладається у попередньо підготовлену штробу або пластиковий короб розміром 70х40 мм. Отвір у стіні задувається професійною монтажною піною.
Для підключення спліт-системи до електроживлення краще прокласти свою лінію та захистити її окремим автоматом. Схему з’єднання зовнішнього та внутрішнього блоків електричним кабелем можна переглянути в інструкції до моделі кондиціонера.
Під’єднання трубопроводу фреонової магістралі здійснюється таким чином:
1. Мідні трубки дуже обережно заводять до вихідних штуцерів, залишаючи плавні вигини і стежачи за тим, щоб не було переломів, вм’ятин та зморшок.
2. Надлишки довжини зрізають труборізом. Робити це болгаркою або ножівкою не рекомендується, тому що всередині трубок залишиться тирса.
3. На кожну трубку одягають гайку, по краях трубок знімають фаску, потім їх розвальцьовують.
4. Гайки накручують на штуцери і затягують за допомогою динамометричного ключа. Момент затяжки залежить від діаметра використовуваної магістралі: 1/4” – 18 Н∙м, 3/8” – 42 Н∙м,1/2” – 55 Н∙м.
5. Зібрану трасу вакуумують. Для цього на сервісний вихід зовнішнього блоку підключають манометричний колектор, до нього приєднують вакуумний насос і відкачують з контуру охолодження повітря протягом 20-30 хвилин.
Потім насос вимикають та спостерігають за тиском усередині магістралі. Якщо протягом півгодини він не змінився, значить весь контур герметичний.
6. Відкривають запірні клапани зовнішнього блоку для заповнення магістралі фреоном. Попередня заправка кондиціонера холодоагентом зазвичай не потрібна, тому що вона проводиться на заводі.
7. Перевіряють роботу системи у всіх режимах.
Якщо після вивчення наведених інструкцій бажання виконати монтаж кондиціонера своїми руками у вас не відпало, приступайте до роботи, попередньо переконавшись у наявності необхідних інструментів та витратних матеріалів.
