Встановлення систем антизледеніння покрівлі
В інформаційному розділі нашого сайту Ви можете знайти корисну інформацію про розрахунки, технології та методи виконання робіт.
Поява крижаних наростів на дахах є одним із головних факторів, що викликають пошкодження водостоків та покриття покрівлі. Крім того, звисаючі крижані брили загрожують життю людей.
Запобігти заледенінню водостоків і покрівельних звисів можна шляхом монтажу системи антизледеніння покрівлі, принцип дії якої заснований на розтоплюванні льоду та снігу спеціальним гріючим кабелем. Розглянемо, як проводиться самостійний монтаж систем антизледеніння покрівлі.
Скориставшись нашою інструкцією, можна змонтувати систему обігріву покрівлі заміського будинку. Цей монтаж під силу навіть не дуже досвідченому домашньому умільцю. Головне – дотримуватись правил техніки безпеки при проведенні електромонтажних та верхолазних робіт.
Зміст:
Коли необхідні системи підігріву
Неутеплені покрівлі мають серйозний недолік – через них з будинку виходить частина тепла. Це тепло підігріває знизу покрівельне покриття, і сніг, що лежить на ньому, починає підтавати навіть при мінусовій температурі повітря.
Тала вода стікає до звисів покрівлі, але вони розташовані за периметром стін, тому не мають контакту із теплим повітрям, що піднімається з будинку. В результаті на звисах даху та у водостічній системі утворюється лід, який розростається від постійного припливу нової талої води.
Лінійне розширення води при замерзанні призводить до деформацій елементів водостічної системи. Також вони можуть обірватися, не витримавши маси крижаних брил, може пошкодитися та прогнутися покрівельне покриття.
Через забиті льодом жолоби вода може потрапляти під покрівлю, вбиратися в стіни. Для запобігання цьому на неутеплених скатних дахах монтаж систем антизледеніння виконують і на покрівлі, і в жолобах та трубах водостоків.
Коли покрівля утеплена, то утворення льоду відбувається лише з погодних причин – якщо після відлиги повертаються морози. Під час відлиги сніг тане на всій поверхні даху, і вода стікає вниз, а при зниженні температури нижче за нуль утворення льоду відбувається, головним чином, у жолобах і трубах водостічної системи. Тому на добре утеплених дахах монтаж системи антизледеніння покрівлі проводиться тільки у водостоках.
Що знадобиться для монтажу
Найпростіше виконати монтаж, купивши готовий комплект системи антизледеніння з інструкцією, що додається до нього. Але готовий комплект може не підійти по метражу нагрівального кабелю або через його високу ціну. Тому розглянемо випадок окремої купівлі всіх елементів системи антизледеніння покрівлі та їх самостійного монтажу.
Розрахунок довжини нагрівального елемента
Щоб розрахувати необхідну довжину нагрівального кабелю, необхідно зробити заміри водостічної системи та покрівлі, після чого скласти схему монтажу нагрівального кабелю відповідно до таких вимог:
1. Існує 2 типи гріючого кабелю – що підключаються до джерела електроживлення з обох кінців, і тільки з одного кінця. Це потрібно враховувати при складанні схеми.
2. У жолобах водостічної системи шириною до 15 см необхідне прокладання однієї лінії нагріву. У жолобах більшої ширини виконують монтаж ще однієї лінії на кожні додаткові 10 см ширини з відстанню 10-15 см між ними.
3. У вертикальних водостоках необхідно розміщувати по одному нагрівальному кабелю кожні 10 см діаметра труби. Наприклад, труба діаметром 20-30 см вимагатиме прокладання всередині двох ниток. У верхній воронці кабель укладається по всьому колу, бажано також зробити пару витків по спіралі і в нижньому кінці труби.
4. Якщо потрібен обігрів країв покрівлі (для неутеплених дахів), то монтаж нагрівального кабелю виконується у вигляді змійки вздовж звису ската. Верхній край змійки повинен виступати на 30 см вгору за лінію перетину зовнішньої стіни з покрівлею. Нижній край змійки повинен утворювати петлі, що виступають за край звису на 5-8 см.
На металочерепиці в кожній нижній хвилі повинна бути одна лінія змійки. На фальцевих дахах нагрівальний елемент монтується з обох боків фальця. На м’яких покрівлях лінія нагрівання повинна йти зигзагом з кроком трохи більше 20-30 см.
5. В розжолобках і по лінії перетину ската із зовнішньою стіною кабель монтується в дві лінії з відстанню 10-15 см між ними на висоту 2/3 ската або розжолобка.
6. До отриманої розрахункової довжини гріючого кабелю необхідно додати невеликий припуск на похибки розрахунку.
Необхідне кріплення
Склавши схему і розрахувавши необхідну довжину гріючого елемента системи антизледеніння необхідно підрахувати кількість кріпильних деталей. Розрахунок їх кількості провадиться виходячи з вимог:
1. У жолобах водостоку кріпильні елементи встановлюються на відстані 25-50 см одне від одного. Можна як кріплення використовувати монтажну стрічку або спеціальні пластикові скоби.
2. На кожен зигзаг змійки по звису схилу м’якої покрівлі необхідно як мінімум 3 кріпильні кліпси – одна у верхній точці та по 2 внизу. При монтажі на металочерепицю або фальцеву покрівлю потрібно 4 кліпси на кожен виток – по 2 у верхній та 2 у нижній частині.
3. При довжині водостічних труб понад 3 м кабель усередині них прокладається за допомогою великоланкового ланцюга з нержавіючої сталі або пластику. Ланцюг кріпиться на гак, який фіксується на карнизі покрівлі.
4. Для монтажу кріпильних деталей на покрівлю та водостоки знадобляться саморізи з герметизуючими гумовими прокладками.
5. Також будуть потрібні скоби для кріплення до стіни силового та контрольного кабелю.
Елементи, необхідні для електромонтажних робіт
Для электромонтажных работ необходимы:
1. Нагрівальний кабель розрахованої довжини;
2. Кабель ВВГ для підведення напруги до нагрівача;
3. Кабель КВВГ для підключення датчиків;
4. Захисні гофротруби;
5. Розподільна коробка;
6. Як мінімум – датчик температури, для коректнішої роботи автоматичної системи управління бажано також підключити датчики вологості та опадів;
7. Щит керування системи антизледеніння, з наступною комплектацією – терморегулятор систем антизледеніння, вимикач-автомат, ПЗВ на 30 мА, пускач, перемикач режимів (ручного та автоматичного), автоматичні вимикачі нагрівальних секцій;
8. Для герметизації з’єднання нагрівального кабелю з силовим знадобиться комплект термоусадочних клейових муфт.
Необхідний інструмент
Для монтажу системи антизледеніння знадобиться наступний інструмент:
1. Шуруповерт для монтажу кріпильних деталей;
2. Ніж для зачистки кабельних жил;
3. Паяльник або гільзи для з’єднання дротів;
4. Будівельний фен для термоусадки герметизуючих муфт;
5. Плоскогубці, кусачки, викрутка;
6. Мультиметр для вимірювання електричних параметрів елементів антизледеніння покрівлі.
Також необхідна надійна стійка приставна драбина на покрівлю для безпечної роботи на висоті.
Порядок монтажу
Перед початком монтажу необхідно за допомогою мультиметра перевірити відсутність провідності між нагрівальною жилою та обплетенням заземлення, а також опір всіх елементів системи антизледеніння – кожної секції нагрівального кабелю та датчиків, що використовуються. Вони мають відповідати значенням, зазначеним у паспортах. Далі здійснюємо монтаж системи антизледеніння покроково:
1. Виконуємо монтаж кріпильних кліпс та затискаємо в них нагрівальний кабель на звисах покрівлі відповідно до заздалегідь складеної схеми.
2. Очищаємо від сміття та бруду жолоб та воронку водостоку. Монтуємо елементи кріплення в жолобах і воронці, фіксуємо в них нагрівальні кабелі.
3. Прикріплюємо нагрівальний кабель до великоланкового ланцюга, опускаємо в трубу водостоку і фіксуємо ланцюг на гаку, заздалегідь прикріпленому до карнизу.
4. Кріпимо кінцеву ділянку до нижньої частини ринви.
5. Якщо гріючі елементи не мають холодних кінців, то створюємо їх герметичне з’єднання з силовим кабелем живлення, а також герметизуємо вільний кінець. Як це зробити описано нижче.
6. Монтуємо на північній стіні під жолобом датчик температури.
7. Якщо є датчики опадів, вологості, встановлюємо їх у жолобі, поза контактом з гріючим елементом.
8. На зовнішній стіні монтуємо розподільну коробку, в якій з’єднуємо жили холодних кінців нагрівальних елементів із відповідними жилами силового кабелю, а жили проводу датчика – з відповідними жилами контрольного кабелю, орієнтуючись за кольорами.
9. У приміщенні монтуємо щит керування.
10. Кабелі електроживлення та датчиків пропускаємо у гофротруби та фіксуємо на стіні, підводячи до щита керування.
11. Виконуємо підключення жил кабелю живлення до автоматичного вимикача, нульової шини і шини заземлення. Жили контрольного кабелю підключаємо до терморегулятора.
Після закінчення монтажу системи обігріву покрівлі та водостоків треба включити терморегулятор та перевірити працездатність змонтованої системи антизледеніння (при зовнішній температурі повітря в діапазоні налаштування датчика температури, зазвичай це від +5°С до – 8°С).
Герметичне з'єднання нагрівального та силового кабелів
Якщо саморегульований гріючий кабель був відрізаний від бухти, то він потребує герметизації його вільного кінця. Також, оскільки він не має холодної ділянки для з’єднання з кабелем живлення в розподільчій коробці, необхідно самостійно створити його з’єднання з силовим кабелем.
Це з’єднання має бути міцним і герметичним, адже воно перебуватиме в зоні покрівлі та водостоку, де на нього впливатиме висока вологість, ультрафіолетове випромінювання, низькі та високі температури.
Виконується герметичне з’єднання саморегулюючого та живильного кабелів за допомогою комплекту термоусадочних муфт наступним чином:
1. Обережно, щоб не пошкодити металеве обплетення, зрізаємо ножем близько 6 см полімерної оболонки з нагрівального елемента.
2. Оголене металеве обплетення, розплітаємо і «розчісуємо», а потім скручуємо в один джгут, який з’єднуватиметься з проводом заземлення.
3. Відступивши від першого зрізу 1,5-2 см, знімаємо ще одну внутрішню оболонку, а потім обережно зрізаємо полімерну матрицю, оголюючи мідні жили.
4. Затискаємо на кінцях жил сполучні гільзи і надягаємо на кожну по термоусадочній муфті невеликого діаметру.
5. Усаджуємо муфти, прогріваючи їх будівельним феном. У результаті оголені частини дроту стали ізольованими.
6. Ділянку від джгута, скрученого із заземлюючого обплетення, і до місця виходу жил герметизуємо ще одним відрізком термоусадочної муфти більшого діаметру.
7. Кінець силового кабелю очищаємо від ізоляції та на 5 мм зрізаємо ізоляцію з жил. Жовто-зелений провід заземлення має бути на 2 см довшим.
8. На силовий кабель надягаємо одну велику термоусадочну муфту, а на його жили – дві маленькі.
9. Вставляємо жили в з’єднувальні гільзи, приєднані до жил нагрівального кабелю, і затискаємо їх.
10. Закриваємо з’єднувальні гільзи термоусадками та обсаджуємо їх гарячим повітрям за допомогою будівельного фена.
11. Аналогічно за допомогою гільзи з’єднуємо жовто-зелений дріт заземлення зі джгутом, скрученим з обплетення, не забувши надіти термоусадочну муфту.
12. Після її усадки навколо гільзи та оголеного джгута, закриваємо все місце з’єднання попередньо надітою великою муфтою і прогріваємо її феном від середини до країв, щоб уникнути утворення повітряних бульбашок. Зверніть увагу, щоб по краях термоусадки виступили краплі клею.
13. Після остигання муфти вийшло міцне герметичне з’єднання, стійке до впливу негативних кліматичних факторів.
Вільний кінець саморегулюючого кабелю також потребує герметизації. Виконується вона так:
1. Зрізаємо з кінця близько 3 см зовнішньої оболонки.
2. Металеве обплетення розплітаємо, «зачісуємо» убік від кінця і обрізаємо, залишаючи волоски довжиною близько 1 см.
3. Щоб кінець не грівся, вирізаємо кусачками трикутник матеріалу між жилами.
4. Ізолюємо термоусадкою зону до місця зрізу, затискаючи її кінець плоскогубцями до остигання муфти.
5. Надягаємо зверху ще одну термоусадку більшого діаметру, закриваючи волоски обплетення, спрямовані в протилежний бік від кінця. Обсаджуємо її аналогічно, затискаючи кінець до повного остигання.
Тепер ви знаєте, як здійснюється монтаж системи обігріву покрівлі, і зможете зробити його самостійно.
